Магнітний запис інформації. 9-Б клас

План проекту

1. Назва проекту.

Магнітний запис інформації

2. Тип проекту.

Навчальний проект

3. Предмет (Розділ науки).

Фізика

4. Керівник проекту (Вчитель).

Сергій Миколайович Маслюк

5. Виконавці проекту (Школа, Клас, Прізвища, Імена)

Глухівська ЗОШ I-III ст. №3 9-Б:

• Тюльпа Максим
• Школьний Олександр
• Ковальов Олексій
• Білоусов Євген

Космос:

• Директор РЕН-ТВ

6. Проблема (Ключове питання).

Що таке магнітний запис інформації та де його застосовують;Історія розвитку магнітного запису

7. Мета проекту (очікуваний результат)

Дізнатися більше про магнітний запис інформації

8. Завдання проекту (Тематичні питання).

• Як працює магнітний запис інформації?
• Де застосовується магнітний запис інформації?
• Як розвивався магнітний запис інформації

9. Розподіл ролей діяльності учнів під час реалізації проекту.

Частина проекту, за яку відповідальний учень	Прізвище, ім’я учня
Пошук інформації, зв’язок з космосом та рептилоїдами	Директор РЕН-ТВ
Ответсвенный за выше упомянутого(пошук інформації та картинок, презентація, доповідач)	Тюльпа Максим
Заполнятель текста(Буклет, план проекту)	Школьний Олександр
Что то делает(наверное)	Ковальов Олексій
Читает речитативом	Білоусов Євген

10. Опис продукту, отриманого в результаті проекту.

Знання

11. Матеріально-технічні ресурси, потрібні для виконання проекту.

Руки ,компьютер с интернетом

11. Запланований час на реалізацію проекту.

Сколько есть  

12. Форма проведення презентації та захисту проекту.

Презентація

Матеріали проекту

   1 слайд

Магнітний запис — спосіб запису електричних сигналів на шарі оксиду заліза чи іншому магнітному матеріалі, нанесеному на немагнітну основу: тонку пластикову стрічку, алюміній, скло та ін..

Принцип запису та відтворення

2 слайд

При записі електричний сигнал від джерела сигналу подається на електромагнітну головку, яка намагнічує магнітне покриття носія відповідно до частоти й амплітуди підведеного сигналу. Імпульси можуть бути звуковими (звукозапис), візуальними (відеозапис) або нести цифрову інформацію (для комп'ютера).

При відтворенні носій пропускається через ту ж або іншу головку і остаточна намагніченість магнітного шару носія індукує в головці електричний сигнал, який далі підсилюються.

Для аналогових сигналів різної частоти (аудіо- або відео- сигналів) сигнал при записі та зчитуванні підлягає спотворенню.

Історія та сучасний стан

3 слайд

Роком народження магнітного запису вважається 1898 рік, коли датський фізик Вальдемар Поульсен вперше здійснив магнітний запис звуку на стальну дротину. Свій винахід В. Поульсен назвав телеграфоном через те, що пристрій був призначений для роботи разом з телефоном для виконання функцій, схожих до функцій сучасного автовідповідача.

Апарат Поульсена мав малу гучність та великі спотворення. Магнітний дріт був незручним у використанні: він скручувався, у разі пориву потребував спеціального зварювання.

4 слайд

В 1928 році в США було запатентовано носій магнітного запису у вигляді гнучкої стрічки на паперовій основі з нанесеним на неї робочим шаром — магнітним порошком. Магнітні стрічки з різною основою (сучаснішою, безумовно, ніж паперова) та магнітним робочим шаром, для якого обирались різного складу магнітні порошки або тонкі магнітні плівки, використовуються досі. Хоча треба сказати, що і тепер носії у вигляді магнітних дротів використовуються у випадках, коли висуваються підвищені експлуатаційні вимоги до механічного та термічного навантаження, наприклад, в "чорних ящиках" літальних апаратів.

5 слайд

У 1934 р. німецька фірма «IG Farben» випустила першу промислову партію магнітної стрічки, а в 1935 році німецька фірма AEG розробила пристрій для запису та відтворення аудіосигналу, який отримав назву магнітофон. Робочий шар магнітофонної стрічки складався із штучно створеного порошку — мікрочастинок окису заліза — Fe2O3. Основа стрічки була вже не паперова, а із діацетилцелюлози. Але почалася Друга світова війна, і тільки в 1948 році фірма Ampex почала промисловий випуск побутових аудіомагнітофонів.

6 слайд

Але, крім звуку, треба було записувати та відтворювати відеоінформацію: післявоєнний період — це час широкого впровадження телевізорів. В 1951 році компанія 3M продемонструвала можливість магнітного відеозапису, а в 1956 році фірма Ampex виготовила перший відеомагнітофон.

Магнітні диски

       

7 слайд

        В тому ж 1956 році фірма IBM використала магнітний запис для обчислювальної техніки — створила пристрій на жорсткому магнітному диску (ЖМД) ємністю 5 Мегабайт. Вага цього пристрою — 1 тонна, вартість — 50 тис. доларів. До речі: якщо вартість 1 Мбайта на першому жорсткому магнітному диску  становила 10 тис. доларів, то сучасний жорсткий магнітний диск  характеризує вартість 1 Мбайта в 0.04 долара.

8 слайд

Помітними етапами в розвитку апаратури магнітного запису були випуски в 1963 році фірмою Phylips аудімагнітофона на компакт-касеті, а в 1973 році — гнучкого магнітного диску (флоппі-диску) для комп'ютера.

9 слайд

Етап, який переживає магнітний запис сьогодні, пов'язаний із застосуванням для відтворення замість магнітних головок (МГ) індукційного типу магнітних головок, робота яких заснована на використанні магніторезистивного (МР) та гігантського магніторезистивного (ГМР) ефектів.

10 слайд

В чому полягають ці ефекти? МР-ефект спостерігається в багатьох матеріалах і пов'язаний з тим, що електричний опір зразка з такого матеріалу змінюється при розміщенні його в зовнішньому магнітному полі. Такі зразки використовують як датчики магнітного поля і, зокрема, для відтворення інформації з магнітного носія.

Суть ГМР-ефекту полягає в тому ж, що і МР-ефекта: в зміні електричного опору під дією магнітного поля. ГМР-ефект спостерігається в магнітних мультишарових структурах. Вони складаються із великої кількості (до 60) ультратонких шарів (кожний товщиною ~0.5-1.5 нанометра) з різними фізичними параметрами, що послідовно чергуються: "магнетик-немагнетик" (наприклад, Fe-Cu), або "магнетик І — магнетик ІІ" (наприклад, Со-Fe) або шари з складнішою варіацією таких параметрів, як легування, товщина тощо. Величина ГМР-ефекту в десятки разів більша, ніж в одношарових магнітних матеріалах того ж складу та при тих же зовнішніх умовах. Тому магнітні головки і з МР-ефектом, і з ГМР-ефектом чутливіші порівняно із своїми попередниками — магнітними головками індукційного типу. Це означає, що магнітні головки нового типу можуть реєструвати слабкі магнітні поля від ділянок сигналограм з тонкою магнітною структурою (малим розміром фізичної області носія інформації, яка несе інформацію про 1 біт).

Використання ГМР-ефекту в магнітних головок дозволило досягти рекордного показника щільності запису на ЖМД: 1 Гігабіт на кв. дюйм (155 Мбіт на кв. см) в 1996 році та 4 Гбіт на кв. дюйм в 1999 році. Того ж року фірма IBM випустила на ринок ЖМД типу Вінчестер, в яких за рахунок магнітних головок з ГМР-ефектом вдалось отримати ємність 25 Гбайт. Інформація зберігалася на 5 пластинах, середній час пошуку становив 9 мсек. В умовах лабораторії вдалося отримати щільність запису навіть 10 Гбіт на кв. дюйм, біля 2004 року щільність запису була доведена до 40 Гбіт на кв. дюйм. Це означає, що ємність ЖМД досягла 1000 Гбайт (1 Терабайт).

0 слайд/Буклет

Властивості магнітного запису:

• магнітна запис дозволяє негайно відтворити записаний сигнал (наприклад, для контролю якості запису);
• забезпечує високу якість запису;
• допускає практично нескінченно велику кількість повторних відтворень без втрати якості;
• простота експлуатації апаратури;
• можливість монтажу фонограм;
• можливість тиражування;
• можливість тривалого зберігання;
• найнижча вартість виробництва запису.

Недоліки магнітного запису:

• наявність спотворень;
• відносно невеликий термін служби магнітних головок через абразивну дію носія;
• можливість погіршення якості і, навіть, повного знищення запису при впливі зовнішніх магнітних полів, різких змін температури або механічних впливів.

Буклет:

https://docs.google.com/presentation/d/1Kwn08mai0AnkHgocEX_9H4EccdBpqSlpjX-Ftq-bzVo/edit?usp=sharing

https://docs.google.com/document/d/1KmWOg2ConFJB50EXOzuAehHcGsBvSwkZUehz4mxa0es/edit?usp=sharing

Висновки.

Магнітний запис інформації має довгу історію розвитку. В наш час він застосовується в комп’ютерній техніці. Зараз магнітний запис - найпопулярніший і найзручніший метод запису інформації.

Використані джерела інформації.

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81
2. http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97
3. http://radio-vtc.inf.ua/ZVUKOZAPUS/3.html
4. http://moyaosvita.com.ua/fizuka/magnitnij-zapis-informaci%D1%97/
5. http://vseslova.com.ua/word/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81-60213u